За детальною інформацією щодо підготовки документів та постановки питань судової експертизи, лабораторного дослідження, незалежної оцінки, можете звернутися до фахівців ЮрЕкс за телефоном +380673264410 або пишіть на нашу адресу office@yureks.com.ua

tv

Як захистити свої права коли в  ЗМІ розповсюджується негативна інформацію, як доказати, що ця інформація  має негативний вплив на споживача вашої продукції?

Експертами ТОВ «ЕПКК «ЮРЕКС» проведено дослідження.

Кількість судових справ про захист честі та ділової репутації з кожним роком збільшується у геометричній прогресії. І це не дивно. Цьому активно  сприяють ЗМІ, які у погоні за сенсацією поширюють недостовірну або не перевірену інформацію.  

Представляючи інформацію у ракурсі, вигідному для створення сенсаційного  матеріалу, ЗМІ впливає на думку глядачів та слухачі, при  цьому формує у споживачів хибне судження щодо якості товару. І зовсім не зважає, як  ця інформація відіб’ється  на учасників сюжету. 

До нас  звернувся відомий вітчизняний виробник печива.

У епізоді ранкової телепрограмми на каналі «***», у кадрі була продукція цього виробництва, а саме упаковка печива. Загальною темою передачі було «як навчитися розбиратися у складі продуктів за етикетками» і зокрема розповідалося про шкідливі харчові добавки, що використовують виробники при виготовленні продуктів

Споживачі цього печива  –діти і батьки, які багато значення приділяють якості продуктам харчування, звертають увагу на склад та наявність шкідливих речовин. А така «реклама» може привести до  негативного  відношення до даного виробника.

Щоб визначити ступінь впливу інформації на споживача продукції представник виробника звернувся до судових експертів ТОВ «ЕПКК» Юрекс» з метою  проведення експертного дослідження.

На вирішення експертів  були поставлені питання :

1) Чи є упаковка печива, яку зображено у телевізійному сюжеті, що міститься в програмі «***» телеканалу «***» від ***., і транслюється в період часу з 8 год. 10 хв. по 8 год. 12 хв. ефіру (з 2 по 2:30 хв. сюжету), схожою із упаковкою печива «***», виробництва «***», настільки, щоб споживачі даної продукції сприйняли зображений у телевізійному сюжеті товар саме як зображення печива «***», виробництва «***»?
2)   Чи є інформація про використання харчової домішки Е-223 (агент для обробки борошна (метабісульфіт натрію)) при виробництві зображеного у сюжеті печива негативною щодо якостей даного продукту?
3) Чи можливе негативне сприйняття та формування негативної думки у споживача стосовно вживання печива, яке обговорюється у сюжеті на етапі повідомлення щодо харчової домішки Е-223?

У ході дослідження було  встановлено.

Програми телеканалу «***» користуються попитом широкої аудиторії глядачів на території майже всієї України. Є доступними для багатьох споживачів телевізійної інформації. 

Саме ранкові програми на початку вересня користуються особливим попитом батьків. Починається навчальний рік, діти починають ходити до  школи, а батьки максимальної уваги приділяють питанням їх здоров’я та харчування.

Як додаткове харчування дітей у період перебування в школі, батьки  часто використовують різновиди продуктів упаковані в роздріб, дієтичні, корисні для здоров’я, зі вмістом кальцію, потрібного для росту дітей. Саме цей сегмент  харчування відслідковуються відповідальними батьками особливо уважно.

Для посилення уваги саме цієї аудиторії глядачів виробниками телепрограм у сюжетах використовуються аудіальні узагальнюючі посили на кшталт «всі мами», «очень много мам берут для маленьких деток», «я купила ребенку», та візуальні ряди із зображенням дітей та мам, що передбачає пряму ідентифікацію батьків-глядачів з учасниками сюжетів. Використання примірників продуктів роздрібної торгівлі, зокрема упакованих, дозволяє створити в таких сюжетах пряму рекламу (або антирекламу) зображеного продукту та додатково посилює вплив на свідомість і підсвідомість людини поєднанням візуального та аудіального рядів (зображуються батьки-діти при одночасному обговоренні теми «корисні-шкідливі продукти»). Необхідно врахувати, що споживачами такої продукції роздрібної торгівлі, як упаковки печива, є й дорослі споживачі, котрі потребують даної продукції в якості тимчасового «перекусу», «сухого пайка», для чого галетне печиво (сухе, дієтичне за мінімумом жирів та цукру, тривалого зберігання), зокрема, загальновживаний та давно відомий сорт, використовується вельми розповсюджено, як для дітей, так і для дорослих.  

Інформація, яку споживає глядач через телебачення, впливає на широку аудиторію, передбачає вибір та врахування цільової аудиторії.

За тривалістю трансляції телевізійні сюжети розподіляються на три категорії:

- «бліц-роликів» (тривалістю до 10 секунд);
- «розгорнуті» (тривалістю 30-60 сек.);
- рекламно-інформаційні (тривалістю декілька хвилин).

На відміну від «бліц-роликів», при використанні «розгорнутих» та рекламно-інформаційних сюжетів стає залученою доволі широка цільова аудиторія.

Телевізійна реклама впливає на обидві системи людського сприйняття: зорову (візуально) та слухову (аудіально), і саме образ, як найбільш проста система зчитування інформації, сприймається найбільш швидко, на рівні підсвідомості, та напряму засвоюється глядачем.

Антиреклама, тобто інформація, яка може відвернути споживача від вибору демонстрованої продукції, впливає на підсвідомість аналогічно впливу власне реклами, через візуальний та аудіальний (зокрема, змістовий) канали.     

В ході трансляції візуальних та аудіальних інформаційних посилів для підсвідомого сприйняття інформації є достатнім короткий проміжок часу. У випадку періодичного повторювання відеоінформації (зокрема, упаковки продукції в різних положеннях на протязі декількох хвилин) дана інформація постає ще більш фіксованою. Сюжет, в якому демонструється циліндрична упаковка, схожа на продукцію виробника, який до нас звернувся, транслюється впродовж двох хвилин, в тому числі, дана упаковка перебуває в руках жінки («киянки-матері») біля 30 секунд та показана крупним планом; назва печива від телекамери відвернена. Переважну частину сюжету, яка демонструє «киянку-маму за столом», займає зображення одної конкретної упаковки, що перебуває в руках жінки, показана крупним планом, за відсутності інших відволікаючих картинок. Для споживача, який раніше користувався даним продуктом як звичним для себе, зазначений вище час демонстрації (близько 30 секунд) є достатнім для впізнання знайомого товару за комбінацією візуальних ознак.
Тобто, під час демонстрації даної частини сюжету фактично дотриманні візуальні критерії впізнавання: тривалий час показування предмета (півхвилини), крупний план із затримкою зображення, перебування упаковки в руках людини без додаткових відволікаючих картинок-подразників, власне фіксація уваги героїні сюжету на даному товарі (дивиться сама і зчитує надпис на упаковці), стабільна комбінація кольорів, графіки плям та форми-розміру, які загалом аналогічні наданому для аналізу примірнику упаковки печива .

Супроводжуючий аудіальний текст зі змістовими посиланнями на «Е-223» та фразами на кшталт «достаточно опасная вредная добавка» справляє подвійний негативний вплив на сприйняття інформації слухачем. Необхідно відмітити як загально-розповсюджений такий соціальний стереотип, як «шкідливість будь-яких штучних домішок з літерами «Е» та такий соціальний штамп, як «харчова добавка при виробництві – завжди шкідлива». Постійно показана в сюжеті крупна літера «Е» в поєднанні з часто повторюваним розмовним штампом «єшки» та проведенням паралелей з упаковкою, що містить «Е-223» – у підсвідомості слухача та глядача природно сполучаються в єдиний негативний образ продукту. Подальші коментарі-висновки на останніх хвилинах зазначеного дев’ятихвилинного сюжету :«…всі «єшки» не несуть користі для здоров’я … синтетичні домішки не перетравлюються … краще, щоб їх взагалі не було в їжі для дітей, алергіків, людей з проблемами здоров’я…», додають остаточного негативного забарвлення у сприйнятті батьків, котрі, як цільова аудиторія даного сюжету, були найбільш уважними глядачами та слухачами.

Таким чином, в ході проведення дослідження наданих матеріалів та інформаційних джерел експерт  прийшов до  висновку, що представлена для аналізу упаковка печива  могла бути впізнана постійними споживачами даного товару під час його демонстрації та обговорення теми шкідливості харчових домішок типу «Е».

Телеканал, як поширений на всій території України, з відповідною цільовою аудиторією ранкової програми – батьки, що купляють продукти для дітей – при використанні примірника товару, схожого на упаковку наданого  на дослідження печива, фактично створив негативний відео-аудіо-ряд щодо упаковки, схожої на товар та визначив даний товар як неякісний, не рекомендований для вживання та покупки, зокрема батьками для своїх дітей.

Вищезазначене дозволяє визначити, що внаслідок демонстрації упаковки та повідомлення негативної за змістом інформації в ранковій програмі, могло бути сформовано як на підсвідомому рівні, так і усвідомлено, завдяки змістовним коментарям, негативну думку (переконання) стосовно споживання продемонстрованого продукту, чим завдано шкоди діловій репутації виробнику даного товару. 

Доставка кур'єром
Доставка кур'єром
Результат через 1-3 дні
Результати аналізу будуть готові через 1-3 дні, після того як ми отримаємо проби.
Висновок на e-mail
Ми відправимо Вам скан-копію висновку на Ваш e-mail. А оригінал поштою.